Проблема гострих респіраторних вірусних захворювань і грипу — одна з найбільш актуальних у медицині. Спалахи грипу реєструються щороку, звичайно в осінньо-зимовий період, хворіє близько 15% населення Землі. Особливо страждають маленькі діти й люди похилого віку. Грип є й економічною проблемою — на лікування його і ускладнень щороку у світі витрачаються величезні кошти. Поширеність захворювання, кількість ускладнень після перенесеного грипу і фатальних наслідків не залежить від економічного стану держави.

Грип — тяжка вірусна інфекційна хвороба, що відрізняється різким токсикозом, помірними катаральними явищами й залученням у запальний процес багатьох органів і систем організму (дихальної, серцево-судинної, нервової, шлунково-кишкового тракту). Це захворювання відрізняється високою контагіозністю, кожна людина хоча б раз у житті хворіла на грип. Для грипу немає вікових і національних обмежень. Хоча слід зазначити, що найнебезпечніше це захворювання для маленьких дітей і людей похилого віку.

Перші випадки грипоподібних хвороб були описані ще Гіппократом в 412 році до нашої ери. У 1580 році була зафіксована перша епідемія грипу, що забрала багато людських життів. Через 200 років вивченням природи грипу зайнялися англійські вчені. У 1931 році Річард Шоп відкрив вірус грипу — причину захворювання. У 1933 році Сміт, Ендрюс і Лейдлоу виділили з легень хом’ячків, заражених матеріалом від хворих грипом людей, вірус грипу А.

 Наступний вірус грипу — В, відкрили в 1940 році Френсіс і Мейджил. А в 1947 році Тейлор виділив новий варіант вірусу грипу — типу С. Як руйнівним тайфунам, що забирають величезну кількість людських життів, деяким вірусам дано власні імена: "Іспанка” (1918—1920 рр.), "Азіатський грип” (1957—1958 рр.) тощо. 11 червня 2009 року Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно повідомила про пандемію грипу A(H1N1), названого "Каліфорнія 04/2009”.

 Передбачається, що постійним місцем перебування вірусу грипу є екваторіальна зона. Саме звідси інфекція поширюється в осінньо-зимові місяці в Північну півкулю, а з травня по вересень — у Південну. Грип — сезонне захворювання, його спалахи в холодну пору року пов’язані з особливостями нашого способу життя. Саме восени діти починають навчальний рік у школах, закінчується час літніх відпусток, виникає велика скупченість людей у закритих приміщеннях.

 З початком опалювального сезону повітря в житлових і службових приміщеннях стає сухим і нерухомим, тому що вікна перед холодами заклеєні, кватирки закриті, щоб уникати протягів. Ми самі створюємо умови, оптимальні для розмноження вірусу грипу.

 Передача інфекції здійснюється повітряно-крапельним шляхом. Інфікована людина виділяє величезну кількість вірусу з крапельками слини й мокротиння. Під час дихання, розмови, чханні, кашлю віруси зі слизуватої оболонки верхніх дихальних шляхів можуть розлітатися на 3—5 метрів.

 Другий шлях поширення збудника — контактно-побутовий. Зараження може відбуватися через предмети побуту, дитячі іграшки, білизну, посуд тощо.

 Джерелом інфекції є хвора на грип людина. Найбільш небезпечні для оточуючих хворі під час інкубаційного періоду, при відсутності явних ознак хвороби й у перші два дні захворювання, коли виділяється найбільша кількість вірусів. Заразний період триває до 5 — 7 дня хвороби.

 Грип типовий протікає з симптомами токсикозу й катаральних явищ з боку верхніх дихальних шляхів.

 Інкубаційний період при грипі короткий — 1—3 дні. Захворювання розвивається бурхливо, гостро з появи ознобу й лихоманки до 38,5—40° протягом першої доби. У цей час з’являється головний біль з локалізацією в лобово-скроневій області, біль в очних яблуках, суглобах і м’язах, слабкість, зниження апетиту, аж до анорексії, можлива блювота. У дітей першого року життя під час лихоманки розвиваються судоми, у більш старших можливі марення, галюцинації (делірія).

Шкірні покриви бліді, у дітей раннього віку вони характеризуються "мраморністю”. На щоках з’являється яскравий рум’янець. Може бути біль у животі.

 У більшості хворих з’являються слизисто-серозні виділення з носа, що супроводяться набряком слизової оболонки носа, біль при ковтанні, слизува ротоглотки різко гіперемірована, характерні набряклість м’якого піднебіння, дужок, малого язичка, мигдалин, задньої стінки глотки, рясна зернистість. Типовий розвиток трахеїту, що супроводиться сухим болючим кашлем, з відчуттям болю за грудиною по ходу трахеї.

 У переважної більшості людей в усьому світі хвороба протікає гладко, у середньоважкій формі без ускладнень з повним одужанням через тиждень навіть без медикаментозного лікування. Проте тяжка форма протікання хвороби характеризується швидко прогресуючою первинною вірусною геморагічною пневмонією або ускладненнями, що розвиваються на 4—5 день, найчастіше у вигляді тієї ж пневмонії, тільки бактеріальної. Особливим проявом тяжкості варто вважати розвиток токсикозу з ураженням центральної нервової системи, геморагічного синдрому у вигляді носових кровотеч, крововиливів на шкірі і слизуватих, появи в сечі еритроцитів.

 У групу підвищеного ризику при розвитку ускладнень входять вагітні жінки (особливо під час третього триместру вагітності), діти у віці до двох років, люди похилого віку, а також недужі на хронічні захворювання (особливо дихальної системи).

 Для запобігання ускладнень, а також для безпеки оточуючих при перших ознаках грипу хвора людина повинна залишатися вдома! При гладкому перебігу грипу хворого має оглянути лікар у перші три дні захворювання, а дитину — упродовж першої доби.

 Треба негайно звернутися за медичною допомогою, якщо у хворого з’являються такі симптоми: задишка чи утруднений подих, посиніння губ, сильна нудота чи блювота, ознаки зневоднення, судоми, марення, а також якщо температура дуже висока і не знижується при прийманні жарознижуючих ліків чи залишається підвищеною більш ніж 4—5 днів.

 У дітей про важкий чи ускладнений перебіг хвороби можуть свідчити такі ознаки: прискорений чи утруднений подих, посиніння або блідість шкірних покривів, відмова від питва, утруднене сечовипускання (чи відсутність позивів тривалий час), відсутність сліз при плачі, сильна нудота чи блювота, млявість і сонливість, крайній ступінь збудження, біль чи тиск у грудях, черевній порожнині, раптове запаморочення, непритомність, марення, дезорієнтація.

Нині існує багато противірусних препаратів для лікування грипу, однак призначати їх має тільки лікар. Не можна займатися самолікуванням, а тим більше призначати самостійно препарати дітям, тому що більшість з цих ліків мають вікові обмеження, а також цілий перелік протипоказань.

 Найбільш ефективний спосіб профілактики грипу — вакцинація. Оптимальним часом для проведення вакцинації проти грипу в Україні є осінній період — з вересня по листопад.

 Це пояснюється тим, що:

 - спалахи грипу в Північній півкулі припадають, як правило, на період між листопадом і березнем;

 - час вироблення протигрипозних антитіл триває близько чотирьох тижнів;

 - високий титр антитіл, викликаний щепленням, тримається кілька місяців і починає падати через 6 місяців після вакцинації. Тому надто завчасна вакцинація не рекомендується (титр антитіл може впасти до моменту початку епідемії).

 Якщо з якихось причин вакцинація не була зроблена вчасно, її можна зробити й після початку епідемії грипу. Широко поширена помилкова думка, що після початку епідемії вакцинація протипоказана. Це стосується живих протигрипозних вакцин. Інактивовані вакцини, якими нині проводиться вакцинація, рекомендуються до застосування впродовж усього періоду підвищеної захворюваності.

 Існує також ряд профілактичних заходів, що можуть значно знизити ймовірність застуди і захворювання грипом:

 - під час епідемії грипу уникайте місць масового скупчення людей. Не наближайтеся до людини із симптомами простудного захворювання ближче ніж на 1—2 метри;

 - носіть маску чи респіратор або як мінімум прикривайте рот і ніс хусткою при кашлі й чханні;

 - часто мийте руки з милом. Віруси грипу передаються прямим контактом. Інфікована людина чхає на руку, а потім доторкається до трубки телефону, клавіатури тощо. Мікроорганізми можуть жити кілька годин (а іноді й тижнів), тому легко потрапляють в організм іншої людини, яка доторкається до цих предметів. Якщо немає можливості вимити руки, то протирайте їх вологими серветками на спирті;

 - не торкайтеся слизових носа, ока, рота — особливо у громадських місцях. Віруси потрапляють у наш організм через очі, ніс або рот. Дотик брудними руками до цих частин тіла — основний шлях зараження;

 - дихайте свіжим повітрям. Важливо регулярно провітрювати приміщення, адже при центральному опаленні слизові оболонки стають більш сухими, і внаслідок цього організм більш уразливий для вірусів грипу;

 - вживайте багату вітамінами їжу, їжте якнайбільше овочів і фруктів;

 - їжте молочнокислі продукти. Доведено: щоденне вживання однієї чашки знежиреного йогурту знижує сприйнятливість до грипу на 25%. Дослідники вважають, що корисні бактерії кефіру, йогурту, кисляку можуть стимулювати вироблення імунною системою речовин, які перемагають хворобу;

 - не куріть! За статистикою, курці частіше хворіють на застуду і грип, а також у них частіше трапляються ускладнення. Навіть пасивне куріння помітно послаблює імунну систему. Тютюновий дим висушує носові ходи і паралізує війчастий епітелій (його функція — виведення з носових проток, бронхів і легких вірусів грипу). Експерти стверджують, що одна сигарета здатна паралізувати війчастий епітелій на 30—40 хвилин;

 - обмежте вживання алкоголю. Він придушує імунну систему різними механізмами. Люди, які часто вживають спиртні напої, особливо схильні до ускладнень грипу;

- з появою перших симптомів грипу залишайтеся вдома й уникайте контактів з людьми.

 Навіть якщо ви дотримуватиметеся всіх згаданих вище порад, ризик занедужати на грип усе-таки є. Але, виконуючи правила профілактики, ви значно зменшуєте небезпеку розвитку грипу чи, як мінімум, його ускладнень у себе і своїх близьких.

 Будьте здорові!




Copyright MyCorp © 2017